Питання та відповіді

Так, можливо за допомогою липографтингу молочних залоз. Ліпографтинг – збільшення грудей власним жиром.

Виглядає це більш натурально, як візуально, так і на дотик. Ще один плюс - вона не вимагає жодної корекції надалі.

Також виходить ефект збільшеної залози на дуже довгий період.

На даний момент наукою не доведено зв'язок раку молочної залози з імплантами.

Багато вчених, пластичних та онкохірургів займаються дослідженнями і присвячують тисячі статей цьому питанню.

Всі дослідження, які проводилися, доводять, що жінка, яка перенесла подібну операцію, має такі ж шанси захворіти на рак, як і будь-яка інша жінка, яка не має грудних імплантів.

Більше того, імпланти широко використовуються для реконструкції молочних залоз при онкологічних захворюваннях.

Найправильніше буде довірити це рішення хірургу, з яким ви обговорюєте всі нюанси перед хірургічним втручанням.

За формою імпланти бувають круглі та анатомічні (краплевидні). Їхній овал може бути розтягнутий як у висоту, так і в ширину. А профіль - це та частина імпланту, яка виступає вперед.

Імпланти бувають низько/середньо/високо/надвисокопрофільні. Вони відрізняються покриттям (текстуровані, гладкі, мікрополіуританові), висотою та об'ємом.

Основні виміри (база імпланту) – його діаметр. Відстань від соска до інфрамамарної складки.

Тільки оцінивши всі ці параметри можливо створити гарні груди, які виглядатимуть природно. Але, на жаль, ці маловідомі для пацієнток фактори не враховуються в їхніх фантазіях мати великі груди. У свою чергу хірург, знаючи про можливі ускладнення при використанні не підходящих у цьому випадку імплантів, повинен коректно попередити про можливі ускладнення та запропонувати кілька альтернативних варіантів.

Капсульний фіброз є одним із серйозних ускладнень у пацієнток після збільшення грудей імплантами.

Лікування може бути лише хірургічне, а саме – повторна операція.

Капсульна контрактура проявляється через 1-3 роки після операції характерною появою тягнучого болю в області імплантату. Далі можуть бути деформації форми грудей, болю при русі, інколи ж і почервоніння шкіри.

Причиною є хронічне запалення тканин навколо імплантату та утворення щільної капсули навколо протезу. Капсула стискає імплант, викликаючи його деформацію і підтягує тканини грудної клітки та шкіри, викликаючи дискомфорт та біль у пацієнтки.

Це нормально, коли довкола імпланту до 6 міс. утворюється капсула, але це не повинно приносити жодного дискомфорту. Щоб уникнути цього ускладнення, рекомендують застосовувати текстуровані або поліуретанові імплантати (з шорстким покриттям), які менше рухаються в порожнині після операції, тим самим не викликають хронічного запалення.

Насправді гарантія на імплантати – довічна. А тестують їх – переїжджаючи машиною. З ними нічого не може статися. Вони не лопають, не розриваються, не витікають. А ось шкіра та тканини залози з часом, на жаль, стають в'ялими. Особливо після вагітності, лактації, втрати ваги... І саме вони іноді потребують корекції. Ось якщо при повторних операціях необхідно висікати капсулу, а поверхня імпланта вже не так шорстка, наявні слизові домішки (зазвичай імпланту більше 8-10 років) такі імпланти ми міняємо. При повторних операціях - корекціях, часто доводиться змінювати імпланти на більший обсяг, щоб досягти бажаного результату. Але зовсім не обов'язково міняти імпланти кожні 10 років, якщо всі ці роки естетично результат прийнятний.

Груди - це гормонзалежний орган, і утворення в ньому також ростуть під впливом гормонального фону. А як відомо, жінка циклічна у своїх гормональних сплесках. Часто перед менструацією можна відчувати дискомфорт або набряк, іноді біль та утворення в грудях, особливо у верхньо/зовнішніх ділянках - там де більше залозистої тканини. Зазвичай із першим днем ​​місячних все проходить. Ось ще один доказ наскільки груди чутливі до вашого гормонального фону.

А що з нею відбувається, якщо дається додаткове гормональне навантаження: вагітність, протизаплідні, аборти, стреси, недосипання, ітд.

Іноді ці гормонзалежні вузлики або запалення, що виникли перед місячними, не зникають, а дають субстрат для розвитку пухлини. Саме для того, щоб попередити розвиток різних негативних процесів у ваших грудях і потрібні регулярні щорічні обстеження у мамолога.

Раз на рік ми обстежуємо ваші груди з погляду професіоналів: не просто промацування, але і УЗД або Мамографія, якщо необхідно використовуємо МРТ або біопсію утворення, призначаємо додаткові обстеження вашого гормонального фону, або спостереження в динаміці через 1-3 місяці. І все це тільки заради того, щоб запобігти раку молочної залози. Який, на жаль, посідає перше місце серед захворюваності та смертності жінок усього світу.

Ходити без бюстгальтера можна, спати без нього також можна. Можна взагалі ніколи його не одягати.

Особливо не мають рації в цьому випадку дбайливі мами та бабусі, які буквально змушують з перших тижнів зростання грудей носити бюстгальтер, тільки тому що так потрібно, щоб нічого не трапилося. Чому? Тому що вони теж так робили свого часу.

Інша справа, коли груди великі. Це може статися з переростягнутою після вагітності та лактації шкірою.

У цих випадках загрожують не хвороби, а проста фізика – сила земного тяжіння. Такі груди без підтримки можуть обвиснути. Та й без бюстгальтера носити 4-6 розмірів просто дуже незручно.

Головне, щоб білизна у разі постійного носіння була максимально зручною.

Хронічна травма однієї зони молочної залози призводить до вузлових утворень. До того ж жінка не зможе ходити в незручному бюстгальтері днями. Нижня білизна на кожен день має бути зручною. Але якщо ви раптом захочете одягнути не зовсім зручний красивий ліф з кісточками, в якому ваші груди виглядають шикарно, і під вечірню сукню – будь ласка. За цей час із грудьми нічого трапиться не зможе. Також можна носити зручні ліфи з кісточками і щодня. Тут ключовим буде слово зручні. Вони не повинні тиснути і травмувати ваші груди.

Іноді жінки пов'язують періодичний дискомфорт та біль у молочній залозі при мастопатії з можливою травмою цієї зони кісточками від білизни. Це не так, адже саме у верхньо-зовнішніх квадрантах грудей знаходиться залозиста тканина, і вона періодично болить при дисгормональних процесах в організмі. І саме в цьому місці найчастіше тиснуть кісточки у білизні. Але як відомо, причина болю зовсім не в кісточках.

Додаткові соски молочної залози можуть розташовуватися вздовж меридіану грудей – це лінії, які проходять через сосок зверху вниз.

У процесі еволюції у людей залишилася пара молочних залоз, а у тварин до 7 пар. Найчастіше вони бувають у пахвовій області або під грудьми. Іноді їх плутають із папіломами. Траплялися випадки, що їх видаляли як утворення шкіри.

Ймовірно, що з додаткових сосків може виділятися молоко при лактації. Це і підтверджує їхнє справжнє призначення, хоча й у нехарактерному для молочної залози місці. Це не діагноз, а лише особливість розвитку, яка не потребує лікування, і тим більше оперативного втручання.

Як відомо, фіброаденоми - це доброякісні пухлини молочної залози, які краще спостерігати.

Але при негативній динаміці утворення, плануємій вагітності, якщо пацієнтка планує або вживає гормональні препарати (у тому числі й ЕКО) і в деяких інших випадках – ці утворення краще видалити, щоб уникнути злоякісності.

Від дисбалансів у гормональній сфері також може стимулюватись зростання пухлини. Як правило, фіброаденоми розміром більше 2 см обов'язково мають бути під наглядом у лікаря.

У віці старше 40, не дивлячись на рівні та чіткі контури утворення, пухлини частіше стають злоякісними, оскільки багато років перебували під впливом власного гормонального фону жінки, що менструює. І їх також бажано видаляти.

В інших випадках фіброаденоми спостерігають 1 раз на 6 міс. під контролем УЗД.

Пухлини молочної залози здебільшого гормонозалежні. Тому фіброаденоми з негативною динамікою перед запланованою вагітністю або великі фіброаденоми (більше 2 см) бажано видаляти.

Не рідко останнім часом трапляються випадки різкого зростання доброякісних утворень під час вагітності. Їхня діагностика в цей період значно ускладнена, адже промацати або побачити на УЗД пухлину набагато складніше при вираженій гормональній гіперплазії залози у вагітність та лактацію.

Але найнебезпечніші випадки, вони бувають рідко, це злоякісність доброякісних пухлин або вузлів молочної залози після вагітності та лактації. Це пов'язано з агресивним гормональним тлом.

До вагітності треба готуватись. Насамперед слід обстежитися, щоб вона не стала причиною небажаних хвороб.

Травма молочної залози може призвести до серйозних наслідків. Зазвичай, люди недооцінюють їх.

Травма – це руйнування структури часточки протоки з хронічним запаленням через мікрофлору протоки, яка потрапляє у стерильне середовище залозистої тканини. Це запалення активно підтримується гормональним фоном, і вже запалені травмою часточки більш схильні до хронічного гормонального запалення, пов'язаного з циклом.

У результаті маємо вузол, який поступово формується роками. І рано чи пізно може стати злоякісним, що часто й відбувається у раніше травмованих жінок.

Не бажані травми у жінок, що менструюють. Особливо не бажані травми залози у мам, що годують. Діти до року іноді випадково травмують груди і у місці травми може утворитися ущільнення, яке навіть після припинення лактації не розсмоктується. Це досить серйозний симптом.

Загалом травма молочної залози займає провідні позиції серед причин виникнення раку молочної залози.

Раніше вважалося, що цей період 12-14 років. Наразі ж позначка опустилася до 10 років. Це пов'язано з вживанням гормонсовмісних продуктів чи генетикою матері, яка вживає гормональні препарати.

Саме тому іноді серед наших пацієнток з'являються 9-13 літні дівчата. Оскільки останнім часом частими є доброякісні утворення до 18 років.

Навіть рак молочної залози давно перестав бути патологією менопаузальних жінок. На жаль, він часто діагностується у жінок 30-40 років, інколи ж і у 25 літніх.

Тому обстеження молочних залоз щорічно має бути з початку формування самих молочних залоз, саме - початку статевого дозрівання. Саме тоді груди циклічно починають зазнавати гормональної агресії.

Болючі утворення в грудях у дівчат 9-13 років - основна причина звернення їх мам до мамолога.

Але це звичайний фізіологічний процес розвитку молочної залози. На УЗД ми бачимо гормональну гіперплазію залозистої часточки – природний процес дозрівання, зростання грудей.

Лікувати можна просто протизапальною маззю Вольтарен 1% 2 рази на день. Вона зменшує біль та гормональний набряк часточки буквально за 3-7 днів.

Але при цьому не рекомендуємо виключати візити до мамолога, щоб не давати можливим хворобам розвиватися.

Збій у циклі супроводжується болем у молочних залозах. Адже це два явища однієї причини – гормонального дисбалансу в організмі.

Причин може бути багато: стреси, прийоми гормональних препаратів, тривалі перельоти, відпочинок, прийом агресивних медикаментів та хвороби.

Цей процес і називається мастопатією. Мастопатія – стан гормонального запалення залозистої тканини через дисбаланс у гормональній сфері.

Подібний стан часто проходить самостійно протягом 1-3 циклів. Організм сам компенсує дисбаланс.

Якщо груди болять довше, то потрібна медикаментозна корекція та ретельніше дообстеження.

Додаткові часточки не є патологією, це особливість жінки. Лікування – лише хірургічне.

Не варто забувати про огляд пахвової зони щодо наявності залозистої тканини та можливих утворень у ній. Адже іноді трапляється і рак додаткової часточки.

Будьте пильні та не плутайте додаткову часточку з простим птозом (провисанням) підшкірно-жирової клітковини пахвової області, що часто спостерігається з віком, коли тургор шкіри зменшується.

Використання антиперспірантів не впливає на функцію молочної залози, а впливає на функцію потових залоз.

Деякі ліки підвищують рівень пролактину, гормону, який стимулює вироблення молока. У більшості випадків це абсолютно безпечно, хоч і неприємно.

Проблеми із печінкою. Оскільки саме в цьому органі відбувається метаболізм гормонів, різного роду патології у цьому органі ведуть до дисгормональних порушень у грудях.

Іноді пацієнти скаржаться на біль у молочній залозі у післяопераційній зоні. Першого місяця після операції іноді відчувається ущільнення. Це насамперед пов'язане із циклом. Перед менструацією післяопераційна зона більш схильна до гормонального набряку і запалення, тому і пацієнтки відчувають біль і наявність ущільнення в області операції. Ці симптоми часто зникають із зміною гормонального фону, настанням менструального циклу.

Ущільнення тканин може бути пов'язане не тільки з гормональним набряком, але і з ушиванням тунелю між утворенням та розрізом. Ці симптоми бувають рідко. Але якщо вже й турбують, то зникають за 3 цикли.

Для лікування використовують будь-яку протизапальну мазь.

Досить рідко, але в деяких людей вживання кофеїну або інших продуктів – викликає біль у грудях, тому просто почніть пити менше кави, чаю та проблема зникне.

Шкіра з волосяними фолікулами пахв ніяк не контактує із залозою. Збільшення лімфовузлів у цій зоні можливе при пост-депіляційному запаленні шкіри. І це не патологія, а можлива захисна реакція організму.

Знову ж таки - пахвова зона не контактує з тканиною молочної залози. Єдиним негативним наслідком для здоров'я може бути запалення сальної залози - гідраденіт (запалення шкіри, як фурункул під пахвою). Причина - недостатнє виділення секрету залози, внаслідок чого вона запалюється і нагноюється. Лікування найчастіше хірургічне.

Багато років світ говорить про протипухлинні вакцини. В останні роки більшість світових клінічних досліджень в онкології спрямовані на винаходи та тестування у роботі не хіміопрепаратів, а моноклональних антитіл, а також протипухлинних вакцин.

До речі, Україна є однією з перших у цій сфері науки. Виражену протипухлинну дію нашої вакцини визнали зарубіжні колеги на останніх наукових конференціях. І, що важливо, за доступною ціною.

Тепер трохи про самі вакцини.

Існує 2 види протипухлинних вакцин: ембріональна та аутологічна.

Ембріональна вакцина (ксеновакцина) - стимулює відновлення власного природного імунітету. Вона готується із плазми крові пацієнта. Спрямована на попередження та лікування пухлинного процесу.

Аутологічна вакцина (аутовакцина) – спрямована на профілактику рецидивів та метастазування пухлини. Вакцина готується із тканини пухлини. Завдяки їй імунна система пацієнта починає розпізнавати та боротися з даною пухлиною в організмі пацієнта.

У нашій практиці ми почали використовувати комбінації спецлікування хіміопрепаратами та вакцинами. Часто пацієнти одержують вакцину після спецлікування. Особливо актуально це при гормон нечутливих пухлинах, коли пацієнт не отримує жодної терапії в перші роки після лікування і схильний до частих рецидивів.

Науково доведено, що використання вакцин збільшує загальне та безрецидивне виживання, тобто суттєво продовжує життя пацієнту.

Власне, вакцина проти раку – це не міф, а реальність.

Якщо у жінки знаходять пухлину в молочній залозі, не важливо доброякісну або злоякісну, то обов'язково рекомендують зробити пункцію. Це прокол шкіри шприцем нагадує укол. Таким чином відбувається забір тканини у шприц.

Пункція буває тонкоголковою, тобто простим шприцем на 20 мл. Але сьогодні її вже не використовують, тому що вона не дає точного діагнозу (гістології) і за протоколом може виконуватись тричі. Тонкоголкова пункція (ТАБ) дає лише цитологічну верифікацію, тобто остаточне підтвердження.

Трепанбіопсія дає гістологічну верифікацію пухлини. Тільки гістологія дає нам право ставити діагноз та можливість планувати подальше лікування. Вона виконується в умовах перев'язувальної. Шкіру знеболюють, роблять маленький надріз скальпелем – 1-3 мм. Все залежить від діаметра голки. У цей розріз вводять голку, яка приєднується до спеціального апарату – пістолета.

Робиться 4-6 пострілів, у яких відбувається забір стовпчиків тканин пухлини, які надалі вирушають на гістологічне дослідження. Результати якого переважно готові протягом 5-7 днів. І тоді вже відомий точний діагноз – яке це утворення і що з ним робити.

При невеликих пухлинах трепанбіопсію виконують під контролем УЗД.

Кожна жінка, маючи такий страшний діагноз як рак молочної залози, в першу чергу бажає залишатися жінкою. І прокинувшись після операції, не мати страшного рубця замість молочної залози, або значної післяопераційної деформації молочної залози, як це буває після квадрантектомій.

Сучасна онкопластична хірургія спрямована на збереження форми і взагалі наявності молочної залози після онкологічних операцій.

Завдяки проведенню передопераційних курсів хіміотерапії, післяопераційних курсів променевої терапії, що виконуються на сучасному устаткуванні (лінійні прискорювачі), інтраопераційні розмітки ложі пухлини – органозберігаючі операції у сучасному світі стали значно переважати мастектомії.

Пухлинні клітини у різних концентраціях є у крові кожного пацієнта із злоякісною пухлиною. І основна пухлина зовсім не єдине джерело можливих подальших метастазів та рецидивів.

Саме ці клітини, які не видно при дослідженні - КТ МРТ УЗ і т д, і дають зростання злоякісних вузликів, навіть якщо основну видиму пухлину вже давно видалили!

Саме Хіміотерапія - правильно підібрана в залежності від стадії імуногістохімії пухлини, вбиває ці невидимі клітини пухлини, що циркулюють у крові по всьому організму. Вона захищає організм від віддалених метастазів, які, на жаль, призводять до смерті.

Лікування злоякісних утворень є комплексним. Тому лікувати потрібно не один орган з первинною пухлиною, а весь організм.

Променева терапія полягає в руйнуванні онкологічних клітин, що швидко діляться, за допомогою різних радіоактивних випромінювань. При цьому точно розраховуються дози та час терапії, щоб не зашкодити організму.

Опромінюються як пухлини, так і післяопераційні зони. Радіаційний промінь викликає некроз із наступним фіброзом тканини злоякісної пухлини. Діючи на ДНК або рідинний компонент клітини, викликаючи її загибель.

Баріатрія – хірургічний метод лікування ожиріння, шляхом зменшення об'єму шлунка різними методами. Внаслідок якого більшості пацієнтів всього за 1-2 роки вдається досягти видимих ​​результатів. А саме - значно знизити зайву вагу, адже більшість пацієнтів втрачають близько 60-80% жиру, що покращує якість їх життя.

А також позбавитися симптомів хвороб, які з'явилися внаслідок самого ожиріння:

• цукрового діабету другого типу та його ускладнень;
• ураження нирок, аж до необхідності діалізу;
• ішемії серця;
• загрози інфаркту;
• гангрени кінцівок, як наслідок їх ампутації;
• втрати зору.

Баріатрія допомагає значно покращити клінічну картину супутніх захворювань ожиріння: високого артеріального тиску, жирового гепатозу, дисліпідемії, синдрому обструктивного апное сну, полікістозу яєчників.

Інакше кажучи, баріатричні операції можуть продовжити життя пацієнта. І що важливо – якість «нового» життя, значно скоротивши час на досягнення очікуваних результатів.

На жаль, часто пацієнти перебільшують інформативність цього дослідження, сподіваючись дізнатися чи є у них злоякісна пухлина молочної залози.

Багато клінік в пакеті послуг, пов'язаних із молочною залозою, часто включають у дослідження крові саме цей онкомаркер. Жінки впевнені що якщо він менший за норму – то вони абсолютно здорові (норма 0-25 Од/мл) і навпаки – якщо результати незначно підвищені – це неминуче рак.

Правда в тому, що онкомаркер раку молочної залози «С 15-3» використовується тільки у жінок, які пройшли спецлікування з приводу раку молочної залози, як індикатор прогресування хвороби - рецедивування, метастазування або в процесі лікування.

У цих випадках він може бути більше 50, а іноді і більше 100. Але до 30% при осередковій формі (пухлина) іноді і за метастатичної «С 15-3» може бути в нормі. Тобто дуже часто при раку молочної залози цей показник в нормі.

Тому онкомамологи ніколи не оцінюють його у скринінгу раку молочної залози. Це обумовлюється тим, що в І, ІІ, а іноді і в ІІІ стадіях раку він може бути в нормі.

А вже за наявності віддалених метастазів ІV ст. "С 15-3" починає рости. Він також може підвищуватись і у здорових жінок при запаленнях у грудях (кісти, виражена мастопатія або при будь-яких запаленнях в організмі).

Жінкам 1 раз на рік достатньо відвідування мамолога з УЗД або ММГ залежно від віку.

Один із перших симптомів злоякісної пухлини, навіть тієї, яка ще не промацується – симптом втягнення соска.

Будь-які втягнення на шкірі грудей можуть бути ознакою раку. Вам ТЕРМІНОВО до лікаря.

Травма грудей. Генетична схильність. Великий стрес у недавньому минулому (з падінням імунітету). Хронічні дисгормональні порушення. Часті запальні процеси у грудях.

Найчастіше біль та новоутворення у грудях — результат роботи гормонів, генетична схильність, результат травми... Щоразу, коли ви стикаєтеся з ними, виникає питання: це рак чи це може стати раком? Відповість лише лікар. Саме регулярні профілактичні огляди у мамолога раз на рік попереджають це страшне захворювання.

Якщо груди невеликі – нижня білизна несе лише естетичну функцію. Якщо залози 3 і більше розміру - є ймовірність, що без додаткової підтримки такі груди з часом втратять форму і опуститься (птоз). Закон Ньютона ніхто не скасовував.

Хронічна травма молочної залози – не бажана. Повсякденна білизна має бути зручною, навіть із кісточками.

Але одягнути гарний бюстгальтер, навіть не зовсім зручний під шикарну сукню на вечір – будь ласка. З вашими грудьми за цей час нічого не станеться.

З медичної точки зору, для мами та дитини краще закінчувати лактацію при досягненні дитиною віку 9-12 місяців.

Звичайно можна. У 80-90% випадків імпланти ставляться під грудні м'язи. Тобто залозиста тканина лежить на м'язі, а потім лише імплант. Вони можуть і не стикатися. Іноді частина імпланту знаходиться на м'язі, а частина – на залозі. Рідше – імпланти ставлять під залозу.

У всіх випадках залозисту тканину не руйнують, і лактація не може постраждати. Але, на жаль, часто в пологових будинках акушери-гінекологи категорично забороняють годувати пацієнткам із імплантами. Причини не уточнюють.

Справа в тому, що 10-20 років тому були поширені гелі, які вводили в залозисту тканину хаотично. Природно, у цій ситуації лактація призводить до лактостазів та маститів. Але такі операції вже багато років не проводяться. Гель замінили імпланти. А вони не перешкоджають лактації.

По-перше, потрібно оцінити початкову кількість молока (наскільки лактація активна). Тобто кількість разів грудного вигодовування за добу.

Є деякі правила:

• Найчастіше до року залишаються лише нічні годування (це в ідеалі). Якщо ви годуєте і вдень, тоді потрібно звести лактацію лише до прикладання дитини на ніч.
• Один раз перед сном, а не всю ніч!⠀
• Груди потрібно повністю зцідити, а краще дати дитині з'їсти 2-є грудей.
• Після цього перебинтувати молочні залози еластичним бинтом. При необхідності можна підціджувати груди щодня, через 2 дні і т.д.
• Груди повинні бути перебинтовані протягом 5-7 днів. До припинення відчуття розпирання знімати бинт не рекомендується. Можна змазувати залози будь-якими протизапальними гелями.
• Перебинтовувати груди бажано. При цьому груди не наповнюються швидко і в них не залишається велика кількість не зцідженого молока, що може викликати додаткове запалення.
• Обмежити рідину до 0,5-1 л. на день.⠀
• Обмежити теплий душ (обтиратися частинами – груди ж перебинтовані!) Ванна категорично заборонена.
• Цей процес має бути пов'язаний із циклом. Починати припиняти лактацію краще за 1 фазу циклу (відразу після закінчення менструацій).

Пролактин виділяється у кров навіть на плач дитини (бували випадки, коли молоко з'являлося у бабусь, які виховували своїх онуків-грудничків). Тому мамам бажано залишитися без своєї дитини у цей період.

Втягнені соски або один сосок може бути з моменту статевого дозрівання. Це особливість, а не патологія. Єдиний мінус – дискомфорт для дитини під час годування груддю. Втягування соска може з'являтися будь-якої миті життя жінки. Це пов'язано з в'ялістю шкіри з часом або після лактації, втратою ваги. Шкіра і тканини розтягуються, а зв'язки так само кріплять сосок фасції на м'язах. І вони можуть розтягнутися. Тому сосок вивертається всередину, а шкіра з тканинами нависає на нього.

У Вас усе нормально.

Зараз просто чергова фаза циклу, коли всі груди стають більш щільними. Це нормально. Ущільнення (утворення) або ущільнення в грудях, які з'являються і зникають із циклом і завжди болючі, осередкова мастопатія.

Дисгормональні запалення не всієї залози, а її часточки. Ця патологія потребує лікування. І якщо за 3 цикли грудочка у грудях залишається, іноді може знадобитися операція. Інші ущільнення можуть означати щось серйозне. Їх обстежують за допомогою мамографії, УЗД, біопсії. І це може бути рак молочної залози.

Ви збуджені.

Якщо соски симетричні, але тверді — турбуватися нема про що. Просто скоротилися м'язи довкола соска. Зазвичай це може бути пов'язане із сексом, реакцією на холод або торканням.

Якщо справа не в сексі, то найпростіше пояснення – холод. Просто зігрійтеся.

Незабаром розпочнеться новий цикл – ПМС.

Залежно від фази циклу, структура та чутливість грудей можуть змінюватися. Перед місячними груди можуть набрякати, ставати болючими, з'являються ущільнення. Цей стан проходить із початком місячних. Дані циклічні стани обумовлені гормональним тлом і називаються мастопатією. Якщо дискомфорту не приносить – терміновий візит до лікаря не потрібен. Якщо біль посилився або звичний стан грудей перед місячними змінився – після візиту до мамолога Ваш лікар – гінеколог ендокринолог. Якщо у вас ущільнення, але болю немає, і воно не зникає з початком місячних, швидше за все – це пухлина. Для уточнення її доброякісності – терміново до лікаря.

Іноді при лактації стає різко вираженим судинний малюнок. Такий стан може бути за будь-якого набряку залози. Причина – венозний застій або тромбоз – синдром Мондора. Вам до лікаря.

Світла шкіра зазвичай бліда та просвічує. Якщо так, то ви маєте високий ризик сонячних опіків. Це питання шкіри, а не молочної залози. Поки ви не зловживаєте засмагою та користуєтеся сонцезахисними засобами, серйозних проблем не буде.

Рак грудей.

Якщо гладкі груди раптом стали нерівними як апельсинова шкірка, а ареоли і соски — твердими, можливо, це рак. Вам ТЕРМІНОВО до лікаря.

Доброякісна кіста.

Якщо вона кругла і гладка, та її можна поворушити, можливо це доброякісна кіста, заповнена рідиною. Це не пухлина. Кісти зазвичай запалюються (різко набираються рідиною) перед місячними або при дисгормональних станах. Переохолодження (мокрі купальники) теж небажане жінкам, які вже мають кісти в залозі. Але потрібна діагностика. Вам до лікаря. Хочу нагадати що кісти не оперують, а пунктують, і не всі, а тільки запалені.

Прозорі виділення бувають і у здорових жінок, і можуть бути пов'язані з циклом. Іноді пацієнтки скаржаться на наявність мутних прозорих виділень з соска. Цей вміст проток є наслідком мастопатії - запалення залозистої тканини через гормональний дисбаланс в організмі.

Груди складаються із залозистої тканини та проток, які пов'язані із зовнішнім середовищем через сосок. Звичайно, протоки в нормі містять у собі бактерії. При гормональному запаленні залозистої тканини у протоки синтезується рідина. Це відбувається тому, що вони мають слизову та у просвіті протоки можуть містити незначну кількість рідини.

За добу цей вміст проток стане каламутно-жовтим через приєднання бактерій. Якщо у позапротоковій кісті подібний вміст буде зберігатися довше - виділення можуть бути зелені.

Потрібно негайно реагувати на кров'яні, коричневі, чорні виділення.

Отже, незначні прозорі виділення допустимі при мастопатії. Мутно-жовті або зелені - характерні для внутрішньопротокових кіст. Якщо вміст протоки застоюється в кісті довше - можливі зелені виділення із соска. За правилами всі виділення ми спрямовуємо на цитологічне дослідження.

Важливо знати, що виділенням із соска вважаються не ті, які пацієнт або лікар видавлює через біль (це нормальний вміст протоки), а ті мимовільні виділення, що залишаються на спідній або нижній білизні.

Щось стимулює вироблення молока.

Груди потрібні, щоб годувати немовлят. І молоко-подібні виділення допустимі через 1 рік після припинення лактації. Якщо виділення схожі на молоко з'явилися раптово – питання у підвищенні гормону Пролактину в крові. Причиною іноді є аденома гіпофізу. Щоб виключити, лікар направить вас на МРТ головного мозку. Часто причиною можуть бути будь-які інші дисгормональні стани. Гінеколог-ендокринолог підбере вам правильне лікування.

Доброякісне новоутворення - відоме, як внутрішньопротокова папілома (Хвороба Мінця) проявляється періодичними кров'янистими виділеннями з соска. Такий самий симптом має і рак молочної залози. Вам до лікаря.

Часто приходять жінки зі скаргою на хворобливі відчуття у молочній залозі. Багато пацієнтів скаржаться, що їм поставили страшний діагноз – мастопатія.

Мастопатія - це просто стан молочної залози внаслідок гормональних змін в організмі. Це не страшний діагноз, а лише оборотний стан, який виникає внаслідок того, що залозиста тканина відчуває підвищення естрогенів у крові. Внаслідок чого, починається набряк та запалення залозистих часточок, а жінка відчуває біль, збільшення об'єму та бугристі утворення у залозі (залозисті часточки).

Деяким жінкам відома набряклість всього організму перед менструацією. Це все гормони. Більшість залозистої тканини знаходиться у верхньо-зовнішніх квадрантах з хвостиком у пахвовій ділянці і структура часточок схожа на виноградне гроно.

Больові відчуття при мастопатії локалізуються саме у верхньо-зовнішніх квадрантах з іррадіацією в пахву. При цьому жінка може промацати ущільнення - набряклу залозисту тканину.

Це дисгормональний стан організму, часто обумовлений генетично. При народженні дівчинка вже запрограмована на певні дози гормонів у певному віці, який передається поколіннями. Тому часто буває, що коли мастопатія є у мами, то вона може бути у доньки чи онуки. Змінити гормональний стан – можна лише сильним гормональним стресом (вагітність, лактація, аборти, викидні, протизаплідні препарати, сильні емоції).

Діагноз мастопатії ставиться на підставі скарг пацієнтки на хворобливі відчуття у залозі, а не після УЗД чи ММГ. Гормональний набряк тканин іноді не помітний при цих методах обстеження.

Розширення проток від 1 у периферичних відділах і до 5мм за соском - це норма, а не патологія. І не треба забувати, що протоки у І та ІІ фазах – різні. У ІІ фазі циклу вони можуть бути 1-3 мм. А у І фазі взагалі не візуалізуватися. У висновку потрібно писати не кісти 2*4 або дуктектазія (мастопатія), а ІІ фаза циклу що не є патологією. І міряти потрібно не довжину протоки, а ширину.

У багатьох пацієнтів цей «діагноз» сприяє виникненню паніки, що можна обумовити надмірно частими походами до мамолога без вагомих причин. Хоча під час опитування пацієнток нічого не турбує, і вони абсолютно здорові. Часто такі пацієнти вдаються до гомеопатії. Хоча при контрольному огляді УЗД після такого лікування картина абсолютно не змінюється, тому що це була її фізіологічна норма у розмірах і це був лише больовий стан проток, а не мастопатія.

На жаль, в Україні гіпердіагностика мастопатії не є рідкісним явищем. Що суттєво збільшує рівень паніки серед здорових пацієнтів.

Так, негативні емоції можуть бути причиною мастопатії.

Під час такого діагнозу мамологи зазвичай спокійні.

Цей симптом легко лікується, а іноді і проходить сам, це трапляється, коли організм за пару циклів самостійно відновлюється і мастопатія проходить сама собою.

Гірше, коли пацієнти з утвореннями у залозі сидять місяцями, іноді роками вдома, бо утворення не болить. І звертаються вже у занедбаних стадіях, мотивуючи тим, що воно не боліло. У цьому випадку вже тільки лікарі розуміють, наскільки все може бути серйозно.

Потрібно звернути увагу, що біль при мастопатії - це лише симптом дисгормонального збою в організмі, а не патологія молочної залози. А ось утворення – це може бути вже діагнозом, іноді навіть не втішним.

Часто можна почути, що причиною пухлин є мастопатія. Найчастіше, більшість пацієнтів як з доброякісними, так і зі злоякісними утвореннями не мали жодного болю в області молочної залози перед менструальним циклом. Причинами пухлин найчастіше були:

• травми молочної залози
• спадковість (BRCA – 1, BRCA – 2 мутації)
• тривале вживання гормональних препаратів та інші причини.

Але справжня причина виникнення пухлин науці досі не відома.

Тому твердження, що мастопатія призводить до пухлин, ми не можемо вважати фактом.

ММГ – це рентген-промені, а УЗД – ультразвук. Це два кардинально різні дослідження. На УЗД ми добре бачимо залозисту тканину з усіма утвореннями: кісти, протокові кісти, внутрішньопротокові папіломи, фіброаденоми, осередкову гіперплазію.

Мамографія бачить фіброзний каркас, тобто скелет молочної залози. І саме по деформації фіброзного малюнку та при зростанні пухлини рентгенологи бачать наявність утворення. Найчастіше як доброякісні, так і злоякісні проглядаються на ММГ. Але для цього вони повинні мати достатню густину. Взагалі, коли проводять діагностику утворень в молочній залозі, використовують і УЗ та ММГ

Можна зробити висновок: при проведенні діагностики утворень молочної залози слід використовувати і УЗД, і ММГ.

За стандартними схемами, УЗД молочних залоз робиться з початку менструацій (дозрівання молочних залоз) до 45 років. А після 45 роблять лише мамографію. І це якщо лише планові щорічні обстеження без виникнення утворень.

Насправді, коли слід переходити на ММГ вам точно може сказати ваш маммолог-УЗ діагност. Орієнтуватися потрібно на кількість залозистої тканини. Якщо її багато – то УЗД. Якщо її перекрила жирова тканина (у менопаузі, пременопаузі) – то ММГ.

Кількість залозистої тканини безпосередньо пов'язана з естрогенами - яєчниковими гормонами. І вона не пропускає рентген-промені при ММГ. Ось чому мамографія у молодому віці просто безглузда. Та й зайве опромінення, або сильне стискання активної залозистої тканини теж дуже не бажане. Коли ми бачимо виражений аденоз (білі знімки) на ММГ це не означає, що там немає утворень. Просто ми їх не бачимо (навіть при пальпованих пухлинах BI-RADS, АСR класифікація). Це відомий факт у ММГ. У цьому випадку варто просто оглянути пацієнтку на УЗД.

УЗД молочної залози у плановому порядку можна робити у будь-який день циклу за умови відсутності набряку та болю в залозах у цей період.