Причини та лікування додаткової часточки молочної залози в пахвовій зоні
Додаткова (додаткова) часточка молочної залози — це вроджена анатомічна варіація, при якій у організмі жінки (рідше й у чоловіка) присутній ділянка тканини молочної залози, яка розвинулась поза стандартною анатомічною локалізацією (зовнішній верхній квадрант). Найчастіше вона розташовується в пахвовій зоні, але може зустрічатися в області ключиці, підпахвовій та підгрудній зонах.
Як формується додаткова часточка?
Під час ембріонального розвитку (5–6 тижнів вагітності) у плода формується так званий молочний гребінь. Це дві симетричні лінії, які простягаються від пахвової до пахової зони. У нормі тканини молочної залози зберігаються лише в грудному відділі гребеня (у зоні майбутніх грудей), а інші ділянки редукуються (атрофуються).
У випадку, коли редукція молочного гребеня неповна, частина залозистої тканини залишається у нестандартних місцях — саме це і є додаткові часточки або додаткова молочна залоза.
Види додаткової залози:
- Додаткова тканина без соска — лише залозиста структура без зовнішніх ознак.
- Додатковий сосок — окремий сосок без залозистої тканини.
Сосок у зоні додаткової часточки зустрічається рідко. Наявність додаткової часточки або часточки з соском не є показанням до хірургічного лікування.
Додаткова часточка вперше найчастіше проявляється під час лактації, коли в перші 2–3 дні після пологів з’являється болюче утворення в пахвовій ямці, іноді з наявністю соска з молокоподібними виділеннями. В інших випадках додаткова часточка може вперше проявити себе болем у пахвових ямках перед менструацією.
Як розпізнати додаткову часточку в пахвовій області
Локалізується в пахвовій області (односторонньо або двосторонньо), ближче до передньої пахвової лінії. За консистенцією м’яко-еластичне або щільне утворення. Зазвичай добре рухоме, не прикріплене до шкіри або м’яза. Під час менструального циклу грудь стає болючою, чутливою перед менструацією, під час вагітності або лактації.
Додаткова часточка може змінюватися в розмірі протягом менструального циклу так само, як і основна залоза. Іноді вона стає першим ознакою гормональних порушень, особливо в підлітковому віці. Також описані випадки розвитку маститу під час лактації.
УЗД молочних залоз та пахвової ділянки:
- Типова картина: гіпоехогенна, однорідна залозиста тканина.
- Може мати структуру, подібну до нормальної молочної залози.
- Відсутність капсули.
Мамографія (у жінок 40+):
- Може показати ділянку залозистої тканини поза межами основної тканини.
- Особливо ефективно при наявності соскоподібної структури.
МРТ молочних залоз (якщо є сумніви або планується операція):
- Висока чутливість до виявлення ектопічної залозистої тканини.
- Дозволяє точно визначити межі та взаємозв’язок зі структурами пахвової зони.
Коли показано видалення?
- Новотворення в тканинах додаткової часточки. Підозра на патологічні зміни (вузол, кіста, фіброаденома, рак).
- Якщо утворення створює естетичний дискомфорт (пластична операція).
На фоні гормональної гіперплазії, а саме патологічного розростання залозистої тканини під впливом гормонів, така часточка може викликати виражений дискомфорт, нагрубання і навіть біль, пов’язаний із циклом. Лікарі та самі пацієнти дуже часто ігнорують гіперплазію — її легко сплутати з ліпомою або запальним лімфовузлом.
Діагностика потребує уважного підходу. Стандартно використовують УЗД з високочастотним датчиком, що дозволяє виявити тканинну структуру.
Професійний мамолог повинен звертати увагу на асиметричність пахвових ділянок, особливо при огляді пацієнток з надмірною масою тіла або з підозрою на фіброзно-кістозні зміни. Необхідно враховувати, що гіперплазія додаткової часточки може бути не лише доброякісною. В поодиноких випадках описані інвазивні карциноми, які розвивалися саме в ектопічній тканині.
Чи може додаткова часточка бути небезпечною для здоров’я
У певних ситуаціях додаткова часточка може бути небезпечною. Ектопічна залозиста тканина має той самий гістологічний склад, що й основна молочна залоза. Це означає, що в ній можуть виникати ті ж захворювання, включно з:
- Фіброаденомами.
- Кістами.
- Проліферативною дисплазією.
- Карциномою in situ або інвазивними формами раку. Рак у додатковій часточці трапляється рідко, але діагностується пізніше, оскільки її легко сплутати з лімфовузлом або ліпомою.
Діагностика може ускладнюватися через аномальне розташування (частіше в пахвовій ділянці), симптоми пухлини можуть бути непомітними. Під час УЗД або мамографії додаткова часточка може бути пропущена, якщо пацієнтка не знає про її існування.
У 20–30% жінок додаткова часточка реагує на гормональні коливання так само, як і звичайна залоза. Наприклад, болить і набрякає перед менструацією, значно збільшується під час лактації.
Під час активного лактаційного процесу тканина може:
- виробляти молоко, якщо в додатковій часточці є сосок;
- утворювати лактостаз;
- розвивати мастит у ділянці, яку важко дренувати.
Зовнішній вигляд «пухлини» в пахвовій зоні, яка змінює розміри, часто викликає тривогу у жінок.
Рекомендації:
- Використовувати УЗД та МРТ для виявлення нетипового утворення в пахвовій зоні.
- За наявності новоутворень або естетичного дискомфорту дозволяється видалення хірургічним шляхом.
Коли необхідно видаляти додаткову часточку — показання до лікування
Основні показання до видалення додаткової часточки молочної залози:
- Підозра або встановлений діагноз пухлини:
- Будь-яке новоутворення в додатковій тканині потребує біопсії.
- Підтвердження проліферативної патології, атипії або раку (навіть in situ) є показанням до радикального хірургічного лікування, як і при пухлинах основної залози. - Естетичний або психологічний дискомфорт. Наявність видимого «утворення» в пахвовій ділянці може викликати тривогу, знижувати самооцінку або заважати носінню одягу.
- Повторні епізоди запалення або інфекції. Якщо часточка постійно травмується або періодично інфікується, необхідне хірургічне втручання.
Випадки, коли видалення не обов’язкове: безболісна, невелика часточка без ознак росту чи патології, відсутність функціонального або естетичного дискомфорту.
Як проходить операція з видалення додаткової часточки та відновлення після неї
| Лікування залежить від симптомів та морфології. У разі дискомфорту, естетичного дефекту або наявності пухлин рекомендується хірургічне видалення. Сучасні методи дозволяють виконати малоінвазивну резекцію з естетично зручним розрізом у складці пахвової області. При домінуванні жирової тканини можлива ліпосакція з подальшою гістологією для виключення дисплазії. |  |
Етапи операції:
- Передопераційне обстеження:
- Фізикальний огляд (у положенні стоячи, з піднятими руками).
- УЗД / МРТ для оцінки структури та глибини залозистої тканини.
- Біопсія молочної залози, якщо є підозра на пухлину.
- Аналізи (ЗАК, коагулограма, маркери, якщо потрібно).
- Консультація щодо рубця та обсягу втручання з пластичним хірургом. - Анестезія:
- Залежно від обсягу: місцева (зі седацією) або загальна анестезія. - Хірургічний доступ:
- Найчастіше обирають доступ через пахвову складку. Рідше — периареолярний або над часточкою, якщо вона розташована в іншій зоні. - Резекція:
- Видаляють усю ектопічну тканину (жирову, залозисту, фіброзну).
- Важливо: зберегти лімфатичні структури, якщо немає онкологічних показань.
- Можливе використання дренажу, якщо ділянка велика. - Гемостаз і ушивання:
- Повна зупинка кровотечі.
- Шви — внутрішньошкірні або косметичні, саморозсмоктувальні.
- Накладання стерильної пов’язки або компресійної білизни. - Післяопераційне відновлення.
Зазвичай госпіталізація не потрібна. При великих обсягах резекції — доба стаціонару. Очікувано спостерігати синці, набряки протягом перших двох тижнів. Біль помірний, контрольований НПЗЗ. Компресійна білизна обов’язкова перші 4 тижні. Обмеження підняття рук вгору дотримуються 7–10 днів. Уникати фізичних навантажень до місяця. Контроль у мамолога на 3, 7, 14 день, після — за потребою.
