Мамографія чи УЗД молочних залоз — що краще?
Обстеження молочних залоз — обов'язкова регулярна процедура для кожної жінки. Саме так можна виявити захворювання, в тому числі й онкологічні, на ранніх стадіях. А рання діагностика, як відомо, збільшує шанси на успішне лікування.
Наразі основними методиками інструментального обстеження молочних залоз є УЗД та мамографія. Пацієнтки часто задаються питаннями щодо різниці між ними та про те, яке дослідження краще в конкретних випадках.
Лікарі київської клініки сучасної мамології та гінекології “OKSAL.med” розповідають про особливості УЗД та мамографії, переваги й недоліки кожного з них, а також про те, які дослідження найбільш результативні для виявлення новоутворень.
Мамографія та УЗД молочних залоз: основні відмінності
Головна різниця між двома цими методиками полягає в технології їх проведення.
- Ультразвукове дослідження (УЗД) — його основа полягає в здатності ультразвукових хвиль по-різному відбиватися від об'єктів з неоднаковою щільністю. Завдяки використанню високочастотних датчиків та сучасних цифрових технологій УЗД дозволяє побачити детальну картину обстежуваної молочної залози або інших органів і близьких до них структур.
- Мамографія — у більшості сучасних клінік виконується цифрова мамографія, яка прийшла на зміну аналоговій. Її принцип полягає у використанні рентгенівських променів, які проходять через молочну залозу, а детектори перетворюють зображення в електронні імпульси, передані на комп'ютерну матрицю. Отримане в результаті чітке зображення дозволяє лікареві розглянути внутрішні структури в найдрібніших подробицях, незалежно від щільності тканин.
Принципова різниця для пацієнтки між цими двома методами діагностики полягає в механізмі їх проведення. Так, під час УЗД лікар водить датчиком по поверхні грудей, а при мамографії грудь пацієнтки стискається між двома пластинами мамографа для знімків у прямій та косій проекціях. У другому випадку жінка може відчути легкий дискомфорт, а організм отримує мінімальну дозу рентгенівського опромінення, чого не відбувається при впливі ультразвукових хвиль. Тому УЗД можна проводити багаторазово протягом року, у тому числі вагітним жінкам, чого не скажеш про мамографію.
Разом з тим дослідження не є взаємовиключними, тому для отримання повної картини часто призначаються як УЗД, так і мамографія.
Якщо говорити про інформативність, то для УЗД вона оцінюється в 92%, а для мамографії — у 97%. Водночас УЗД дозволяє візуалізувати всі ділянки молочної залози та регіонарні лімфатичні вузли, тоді як на мамографії невелика область залишається поза полем зору. Але також слід враховувати якість обладнання та кваліфікацію лікаря, який буде інтерпретувати результати обстеження.
Коли призначають УЗД?
Ультразвукове дослідження молочної залози не має абсолютних протипоказань і не становить небезпеки для організму навіть при багаторазовому виконанні. Відносними протипоказаннями є свіжі пошкодження та запалення шкірних покривів у зоні обстеження. Результати УЗД можуть бути некоректними, якщо воно проводиться в непідходящий день менструального циклу. Тому дослідження призначають на 5-й–12-й день циклу — в цей час спостерігається спад рівня гормонів, що дозволяє уникнути хибнопозитивних реакцій.
Діагностику за допомогою ультразвукового апарата краще проводити жінкам до 40 років, оскільки в молодому віці молочні залози щільніші, і мамографія виявляється недостатньо ефективною.
УЗД — процедура швидка, не потребує специфічної підготовки та захисту, а результати можна отримати миттєво, адже зображення внутрішніх структур під час маніпуляцій датчиком виводиться на екран у режимі реального часу. Спеціаліст при цьому має можливість вивчення підозрілої області під різними кутами.
Така діагностика дозволяє оцінити:
- товщину шкірних покривів та підшкірної клітковини;
- стан молочних проток;
- стан тканин залозистого трикутника;
- структуру найближчих лімфовузлів;
- стан сосків.
Лікарі відзначають, що за допомогою УЗД молочних залоз в першу чергу діагностуються запальні процеси, фіброзно-кістозні зміни, новоутворення, в тому числі злоякісні, ліпоми, фіброаденоми тощо.
УЗ-діагностика також може призначатися для спостереження за динамічними змінами в молочній залозі, перед мамопластикою, при плануванні вагітності, під час лактації, для контролю за гормональним лікуванням та результатами операції. Також під контролем УЗД проводиться забір тканини для біопсії.
До недоліків методу відносять неможливість визначення типу новоутворення. Ефективність УЗД знижується при великих розмірах молочної залози та її жировій інволюції.
Коли призначають мамографію?
Рентгенографія грудей дозволяє візуалізувати молочну залозу в кількох проекціях. Найбільш інформативною процедура є для жінок після сорока років. У цьому віці збільшується частка жирової тканини, а обсяг залозистої тканини зменшується (у деяких жінок висока мамографічна щільність зберігається і після 40 років).
Отримані в результаті мамографії чорно-білі знімки молочних залоз допомагають виявити:
- кістозні утворення;
- доброякісні пухлини;
- кальцинати — скупчення солей кальцію в тканинах, що може свідчити про ранню стадію раку;
- злоякісні новоутворення — рак молочної залози.
Дослідження показує розмір, розташування та характер осередку патології. Також дозволяє виконати більш точні пункції кіст і утворень, передопераційну внутрішньотканинну маркіровку непальпованих утворень. Це також результативний метод для диференціальної та топічної діагностики внутрішньопротокових захворювань.
Через рентгенівське випромінювання така діагностика протипоказана під час вагітності та грудного вигодовування.
Як часто потрібно виконувати УЗД та мамографію?
Для профілактичного обстеження молочних залоз спеціалісти радять дотримуватись наступного порядку проведення цих процедур:
- жінкам до 40 років достатньо виконувати раз на рік УЗД;
- у 40–50 років — раз на рік УЗД, раз на два роки — мамографію;
- старше 50 років — раз на рік УЗД та мамографію.
Якщо у жінки є спадкова схильність до раку молочної залози або присутні інші фактори ризику (наприклад, тривалий прийом гормональних контрацептивів, відсутність вагітності та відмова від грудного вигодовування і т.д.), рекомендується проходити скринінг з 35 років, а інструментальні дослідження робити за призначенням лікаря.
Кожній жінці, яка уважно ставиться до свого здоров'я, щомісяця варто проводити самообстеження, яке включає візуальний огляд та пальпацію молочних залоз. Позапланово до лікаря для подальшої діагностики необхідно обов'язково звернутися при виявленні наступних ознак:
- зміна забарвлення та структури шкіри — пігментація, почервоніння, зниження еластичності, набряклість;
- зміна форми грудей, поява асиметрії;
- збільшення лімфатичних вузлів у пахвових западинах;
- ущільнення в області молочних залоз і в пахвовій зоні;
- незвичні для менструального циклу больові відчуття в грудях;
- зміни зовнішнього вигляду одного або двох сосків;
- наявність виділень із сосків, які не пов'язані з лактацією.
Ці симптоми можуть свідчити про наявність патологічного осередку. Для встановлення діагнозу спеціаліст проведе мануальний огляд і за необхідності призначить інструментальні дослідження.
